Звернення комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоровя з нагоди Дня Хворого в УГКЦ 20018 р. Б.

0
537

«Перш ніж Я уклав тебе в утробі, Я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе» (Єр. 1, 5).

Кожна людина, вражена первородним гріхом, приречена піддаватись впливу дії  негативних матеріальних чинників на її організм: «страждання, біль, страх, відчуття безнадії, опущені руки…» – нажаль є тими невтішними «симптомами»людського життя, які в різні періоди відчуває кожна людина.

Окрім відчуття піднесення, радості, успіху та фізичного здоров’я в житті кожної людини настає момент, коли вона сама починає відчувати фізичний біль через певні хвороби та недуги. Тоді важкий тягар болю та терпінь перетворюється на невидимий хрест, а подальше життя – на похід на невидиму Голготу. Недужа людина перестає бачити навколишній світ у звичних його яскравих барвах: рідні люди, улюблена праця та будь-які інші зацікавлення стають для неї нецікавими та далекими. Все довкола починає виглядати другорядним та мало важливим. В цей момент обов’язком Церкви є пригадати людині про те, що на цьому важкому та тернистому шляху страждань та болю вона ніколи не залишається самою, адже разом з нею – завжди йде сам Господь Ісус Христос! Усвідомлюючи велику потребу нагадати людині про її особливе значення та цінність в Божих очах згідно Постанови Позачергового Синоду Єпископів Києво Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, з 2006 року УГКЦ в Неділю розслабленого відзначає День хворого. В цей час Церква ставить особливий наголос на великій цінності людського життя та – його гідності, яка походить із створення людини на образ і подобу Божу. Головними засобами, якими у цьому  послуговується Церква –  є християнська віра та любов. Особливу роль у цьому відіграють лікарі, працівники медицини та медичні капелани, які мають розуміти, що одужання пацієнтів залежить не лише від медикаментозного лікування, але й від доброго ставлення до недужого та поваги до нього. Їм слід пам’ятати про приклад нашого Спасителя Ісуса Христа, який прийшов на землю заради співстраждання до кожного з нас. Важливими та повчальними у цьому контексті є слова світлої пам’яті БлаженнішогоЛюбомира, Багаторічного Голови УГКЦ та її великого морального авторитету:

«Ми повинні усвідомлювати, що, передаючи життя, розуміння гідності, вартості людини, ми нічого не втрачаємо, а навпаки ми ростемо і ростуть ті, кому ми це передаємо».

Ця неділя, яку також називають неділею Розслабленого, пригадує нам про чудо оздоровлення чоловіка, який нездужав довгих 38 років (Йоана 5,1-15). Напевно, його життясупроводжувалось нестерпним болем та стражданням. Проте він мав велику надію на зцілення, оскільки багато років перебував біля чудотворного місця – Овечої купелі, хоч і не було нікого, хто міг би йому допомогти оздоровитись, привівши до купелі у відповідний час. У цьому моменті можна побачити всю глибину та трагічність людської байдужості, яка перетворюється на певну пустку, свого роду – духовний вакуум,  в якому не може діятись Божа воля. Проте коли здавалаося б, надії на допомогу немає, до нього приходить сам Христос, роблячи велике чудо в його житті. Господь ніколи не залишає напризволяще людину, яка не полишає надії на Божу допомогу. Сьогодні нам необхідно застановитись над тим, яким знаряддям в руках Божих ми є. Чи завжди погоджуємось піти до тих людей, до яких закликає нас йти Всевишній, щоб підтримати недужу людину, в у втомлених немочами очах якої можна побачити очі Страждаючого Христа?

Сама недуга стає великим випробовуванням для людини, оскільки ставить її на межі великих змін. В цей час для неї настає момент істини: це може стати нагодою переосмислити своє попереднє життя, зрозуміти минущість усього земного та подумати про перспективу вічності. Це може стати для недужого моментом навернення та переоцінки вартостей. Її молитва стає по-особливому жертвенною, а також – дуже важливою та освячуючою. Таким чином такі недобрі самі в собі речі як біль, страждання та хвороби єднають людину з Богом, та перетворюються на чесноту. Про це нам необхідно завжди пам’ятати, докладаючи максимум зусиль для того, щоб у світі ставало менше болю та страждань.

Напишіть відгук