Звернення Єпископа Івано-Франківської Єпархії УГКЦ до духовенства та вірних з нагоди Руху «За тверезий спосіб життя», 2008 р.

0
109
† Кир Володимир Війтишин

Високопреподобні отці-душпастирі,

Монахи, монахині, дорогий наш

Український народе!

 

У цьому пастирському зверненні бажаю зосередити вашу увагу на одній з найболючіших проблем нашого суспільства, а саме на проблемі алкоголізму.

Кожний день ставить перед наші очі безліч випадків, пов’язаних тим чи іншим чином з алкоголем. Нікого, думаю, не потрібно переконувати про те, що проблема алкоголізму в Україні має тенденцію до зростання. Офіційна статистика свідчить, що в Україні чисельність осіб із хронічним алкоголізмом складає близько 900 тисяч людей та щороку їхні ряди поповнюють 50-55 тисяч нових хворих людей. Хочу зазначити, що реальна цифра є значно більшою. Стає сумно, коли ми поглянемо на статистику, бо живемо у мирний час, а жертв через алкоголь не менше, як на війні. Невипадково наша Українська Греко-Католицька Церква започаткувала рух за «Тверезий спосіб життя», адже вона, як добра мати, не може дивитись більше на поступове самознищення своїх дітей. У когось, правда, може виникнути запитання на кшталт: «невже Церква не має чим займатись, що береться за проблему алкоголізму? Цією проблемою нехай займаються медики, правоохоронці та інші, тобто усі ті, до кого це стосується». Алкоголізм, який руйнує не лише окрему особу, але й суспільство, свідчить про те, що наше суспільство є «важко хворе», а тому Церква не може стояти осторонь, спостерігаючи, як відмирають її члени.

Проблема зловживання алкогольними напоями та алкоголізм не є  новою проблемою для нашого народу та суспільства; вистарчить заглянути у минуле, як перед нашими очима постане жахлива картина: велика кількість корчм, народ поневолений спивається, втрачаючи основні ознаки приналежності до людського роду, а окремі люди радіють та збагачуються коштом народу, коштом сирітських та вдовиних сліз.

Здавалося б, ситуація безвихідна, але наша Церква в особах митрополита Йосифа Сембратовича, митрополита Андрея Шептицького та інших не опустила руки та не чекала, коли український народ щезне з лиця землі, а навіть більше того, саме Церква, усвідомлюючи своє покликання служити Божому люду, нагадуючи йому його високе покликання Дітей Божих, почала, не дивлячись на різного роду труднощі, боротьбу із пияцтвом.

Якщо це вдалось реалізувати за часів наших предків, то чому ми сьогодні маємо знеохочуватись та зневірятись? Звичайно, алкоголізм є дуже багатогранною проблемою, бо, як стверджують спеціалісти, існують багато факторів, які спричиняються до того, що народ вдається до чарки: економічна криза, соціально-культурні та біологічні, зокрема, спадкові фактори. Нестабільна ситуація, проблеми економічного плану та багато інших проблем, із якими кожного дня зустрічається наш народ – ніщо інше, як свідчення нашого хворого суспільства про те, що воно спрагле справжніх автентичних ідеалів та цінностей, побудованих на непохитній, закоріненій у Господі, основі.

Щоб розпочати вирішувати проблему зловживання алкогольними напоями, потрібно розпочати допомагати вирішувати народу їхні економічні та побутові проблеми, із якими, на жаль, Церква Христова самотужки впоратись неспроможна. У цьому контексті Церква звертається до всіх, від кого це залежить, апелюючи до відчуття відповідальності за ситуацію, в якій знаходитися держава.

Проблема алкоголізму є надзвичайно складним явищем, і щоб вирішити її, потрібна дуже велика, справжня співпраця держави та Церкви. Більше того, Церква, приймаючи цей серйозний виклик сучасного світу, бачить чітко своє місце у вирішенні цієї проблеми, а саме: зробити все можливе для того, щоб «наситити» вірних справжнім кормом, та «напоїти» справжнім напоєм, після яких не залишається ні голоду, ні спраги.. Церква почувається відповідальною, щоб показати справжню дорогу до «джерела життя»,  оскільки “в корені зловживання алкоголем та наркотиками”, – за словами блаженної пам’яті Івана Павла ІІ, – є,“як правило, екзистенційна пустка”

Роздумуючи над проблемою алкоголізму, а особливо над першопричиною, можна побачити, що причина зловживання із часом не змінюється, бо як за часів митрополитів Сембратовича та Шептицького Церква закликала народ до того, щоб жили життям гідним Синів Божих, так і Церква у сьогоденні, розв’язання цієї проблеми бачить у заповнені «духовної пустки», яка є на даний час дуже великою через різні причини: як спадок від безбожного режиму, як дух споживацького суспільства, яке хоче навчити людство жити за своїми принципами, забуваючи справжню природу людського буття.

Заради добра нашого народу та поширення Царства Божого вже тут на цій землі, закликаю усіх без винятку до тісної співпраці задля подолання алкогольної залежності наших співгромадян. Усвідомивши важливість цієї великої проблеми, не може залишитись більше тих, хто міг би бути байдужим, оскільки, борячись та перемагаючи проблему алкоголізму, розбудовуємо нашу Батьківщину, інвестуємо в її щасливе майбутнє.

Прищеплюючи правдиві цінності, починаючи із кожної поодинокої родини, плекаючи їх у школах та навчальних закладах та віднаходячи їх значення у Церкві, можемо бути спокійними за наші майбутні покоління, яким не потрібно буде шукати розв’язки їхніх проблем у алкоголі чи наркотиках,  бо знатимуть, що це противиться гідності бути Людиною.

До алкогольнозалежних та усіх сімей, яких заторкує дана проблема, звертаюсь окремими словами. Дорогі мої в Христі, всі ми належимо до Єдиного Тіла Господа нашого Ісуса Христа, тому немає нічого неможливого для нас, бо все можливе у Ньому, більше того, перебуваючи у Господі, все є можливе, навіть якщо ми стали невільниками різних узалежнень, а особливо від алкоголю. Господь створив нас, щоб ми були вільними, і будемо такими, коли перебуватимемо у Ньому, правда, потрібно навчитись від самого Спасителя нести терпеливо свій Хрест. Дорогі мої, пам’ятайте, що Церква не відкидає вас, а як добра мати, чекає на вас, переймаючись вашими синівськими проблемами, по-материнськи молиться за вас зі сльозами на очах, але з великою вірою у те, що, якщо Господь воскресив мертвих до життя, то він поверне і вас до гідного життя, з метою розбудови його Царства, але у цьому чуді вашого звільнення Господь хоче від вас тісної та великої співпраці.

Тож нехай у цьому допоможе нам Всемилостивий Господь! Бажаю усім нам надхнення до боротьби та перемоги, бо, подолавши алкоголізм, станемо свідками народження нового народу із щасливим майбутнім.

                                                                              

                                                                                   † Кир Володимир Війтишин

                                                                             Правлячий єпископ

                                                                            Івано-Франківської єпархії УГКЦ

Напишіть відгук