Вона тепер живе у Бозі

0
76

(Духовне зцілення та післяабортне примирення)

Якщо ви страждаєте після втрати ненародженої дитини (через викидень, позаматкову вагітність, народження мертвої дитини, аборту, процедури штучних запліднень), то запевняємо: допомога є!

З благословення Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я розробила пасторальну програму для духовно-психологічного супроводу осіб, що страждають від втрати ненародженої дитини.

Розмовляємо з головою цієї комісії о. Русланом П’ястою, який нещодавно повернувся зі Львова, де відбувались реколекції для осіб, які живуть з такими ранами.

  • Отче Руслане, що означають слова «пережити втрату»?
  • У випадку аборту дуже часто кажуть, що то був згусток клітин, що то ще не була людина. Часто особи, які пережили втрату, замикаються в собі. Жінка має визнати, що вона втратила дитину, яка є частиною їхнього роду. Людина може часто ходити до сповіді, але не примиритись зі своїми кривдниками, тими, хто змусив її вчинити гріх аборту. Часто людина не може простити собі, звинувачуючи себе в тому, що стався викидень або дитина померла в її лоні. Щоб собі простити, вона повинна примиритись з Богом, пробачити своїм кривдникам, тим, які спонукали її до гріха, і примиритись із втраченою дитиною.
  • Часто батьки запитують, а де перебуває душа їхньої ненародженої та неохрещеної дитини…
  • Папа Іван Павло ІІ в енцикліці Evangelium Vitae №99 звертається до жінок: «Отець усього милосердя чекає на вас, щоб подарувати вам своє прощення і мир у таїнстві примирення. Ви зрозумієте, що нічого ще не втрачено, і зможете попросити пробачення у своєї дитини: вона тепер живе у Бозі».

Якщо людина відпустила та примирилась зі своєю втраченою дитиною, то пережила біль втрати. Якщо стаються викидні, то немає похорону та прощання. А дані реколекції нашої програми «Місії Рахиль» якраз передбачають прощання, примирення, елементи похорону дитини.

  • Як примиритись батькам, які дуже прагнули мати немовля, а вагітність закінчилась викиднем?
  • Жінки часто себе звинувачують, шукають причин, чому так сталось. Потрібно ставити питання: як жити далі? Вони можуть молитись за своїх ненароджених дітей, бо вони є в Бозі. Своїм іншим дітям у старшому віці розказати, що у них міг бути братик або сестричка, але не народився. Потрібно плекати своє родове дерево, згадувати про цих дітей. Можна дев’ять місяців молитись за іншу зачату дитину, духовно її усиновити, наприклад, молитись щодня 10 «Богородице Діво». Важливо свідчити своїм життям, що ми є за життя, а не проти нього. Подякувати Богові за те її коротке життя, дати ім’я дитині.
  • Як можна простити кривдникам? Тим, хто змусив жінку зробити аборт?
  • Важливо їх ідентифікувати: чи це чоловік, чи батьки, чи суспільство, чи економічна ситуація. Найкраще з кривдником проговорити, сказати про свій біль, свої емоції. Якщо не виговорити свій біль, не простити, не почути слів пробачення, то псуються стосунки. Люди багато років живуть з тим болем. А коли його проговорюють, може настати зцілення, утворюється пустота, яку Господь може заповнити своєю любов’ю та милосердям. Коли страшно говорити, то можна написати листа, прочитати вголос собі самому і спалити.
  • Які подальші плани «Місії Рахиль», програми Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я?
  • 26-30 листопада в Івано-Франківській Митрополії ми організовуємо семінар-тренінг «Жива Надія» щодо зцілення постабортної травми та її наслідків, психологічної адаптації жінки (і її близьких) після аборту. Все відбувається конфіденційно. Учасники вже набрані. Вони будуть майбутніми тренерами, які працюватимуть на місцях.

Маємо молитовні дні, коли згадуємо про цих дітей. Друга субота Великого посту присвячена Дню пам’яті абортованих дітей; Неділя по Різдві – день парафіяльної молитви за зцілення матерів та родин, які втратили дитину; 7 квітня, у свято Благовіщення – День подяки за дар життя.

Ми створили Інформаційно-консультативний центр, куди можна телефонувати (096 948 98 69) і отримати пораду тим, хто пережив втрату дитини. Якщо хтось шукає допомогу і не знає, з ким можна поговорити, можна отримати консультацію. Консультант розкаже, до кого можна звернутись в їхньому місті. У Facebook є сторінка missiorachel, де міститься корисна інформація. За необхідності можна зустрітися зі спеціалістом із надання психологічної допомоги.

А на завершення хочу сказати словами пророка Єремії (31,15-17). Рахиль плаче за своїми дітьми, розважатися не хоче, бо їх уже немає. Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій. Є ще надія для потомства твого».

 

Розмовляла Юлія БОЄЧКО

журналіст видавництва “Нова Зоря”

разом із о. Русланом П’ястою,

головою Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я

Напишіть відгук