Відзначення «Дня пам’яті абортованої дитини» в Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УГКЦ

0
11

Сьогодні, 23-го березня, 2019-го року Божого, у другу суботу Великого Посту, Українська Греко-Католицька Церква відзначає «День пам’яті абортованих дітей». З нагоди цієї події, у місті Самборі, при парафії Різдва Пресвятої Богородиці, у рамках чергової зустрічі організації “Українська Молодь – Христові”, о 19:30, відбувся просвітницький захід на тему: “Аборт – жахіття сучасності”. А відбувалося все наступним чином. У присутності 60-титрьох молодих осіб, духівник спільноти, отець Тарас Рисей, зробив коротенький вступ, після якого відбулась інсценізація однієї з мільйонів ситуацій, коли батьки мріють про власну доньку щось своє, а вона, наперекір всім очікуванням, своєю невчасною вагітністю руйнує ці плани вщент.

У нашому випадку, це студентка одного з вищих навчальних закладів, яку залишає хлопець, дізнавшись, що вона зачала малюка. Батьки, чуючи таку новину, картають її і спішать все вирішити методом аборту. Після коротенької сценки, учасники дійства поділилися на дві групи. Одні змушені були захищати злощасний вибір батьків дівчини, а інші, навпаки, наводити аргументи, які би були альтернативою, на користь життя. Дискусія вийшла дуже насиченою. Молоді люди висловлювали вголос дуже серйозні речі, пробували вирішити багато дотичних питань.

Наприкінці, отець Тарас Рисей зробив підсумок, наголосивши, що аборт – тотальне зло, з яким необхідно боротися і його побороти. Це ганебне явище має бути викорінене з нашої Батьківщини раз і назавжди. І найкращий метод – інформування! Необхідно всім молодим людям розповідати правду, що собою являє аборт. Це не переривання вагітності, а вбивство! Це не ліквідація ембріону чи згустку клітин, а умертвлення живої дитини! Це не просто хірургічне втручання чи операція, а жорстоке болюче знищення нової людини.

Також слід говорити і про наслідки – фізичні та духовні, які слідують опісля. Про постабортний синдром, душевні довічні страждання, неплідність, онкологічні захворювання, різноманітний неуспіх, втрату миру й гармонії з Богом та усіма рідними, тощо… Захід завершився спільною молитвою за вбитих діточок, які не досвідччили Хрещення, а також за духовне зцілення тих батьків та лікарів, котрі зважуються підняти руку на найсвятіше…

У глибокій призадумі молоді люди поверталися додому… І нехай благий Господь допоможе їм ніколи не стати на ті самі “граблі”, об які оббилося так багато наших співгромадян.

Напишіть відгук