Тези для роздумів із послання папи Франиска на 26 Всесвітній День хворого 11 лютого 2018 р. Б.

0
111
  1. Служіння Церкви хворим і тим, хто про них піклується, має продовжуватися з новою силою у довірі до Господньої волі і наслідуючи Христа
  2. Християни мають дарувати милосердну любов потребуючим, тому що вони є людьми – дітьми Божими.
  3. Материнське покликання Церкви стосовно потребуючих і хворих протягом двох тисячоліть її історії здійснювалось через величезну кількість різних починань, спрямованих на користь недужих.
  4. Церква скрізь намагається лікувати, навіть якщо неспроможна повністю повернути здоров’я
  5. Церква наче «польовий госпіталь», який приймає всіх, кого зранило життя
  6. Пам’ять про довгу історію служіння хворим є причиною радості для християнської спільноти, особливо для тих, хто здійснює це служіння.
  7. Чуйність та любов спонукають поважати хвору людину як особу і завжди ставити її в центрі процесу лікування. Такий підхід має також бути притаманний християнам, що активно працюють у державних структурах і покликані своїм служінням давати добре свідчення про Євангелію.
  8. Ісус залишив Церкві як дар Свою владу зцілювати. Відповіддю на дар Ісуса є завдання Церкви, яка знає, що покликана дивитися на хворих так само чуйно і співчутливо, як на них споглядає Бог.
  9. Родинний догляд за недужими – це «надзвичайне свідчення любові до людської особи»
  10. Лікарі, медсестри, священики, богопосвячені особи, волонтери та сім’ї, що займаються доглядом за хворими, беруть участь у церковній місії служіння недужим.
  11. Пресвятій Богородиці, Матері ніжності, поручаємо всіх людей, що нездужають тілом і духом, аби підтримала їх у надії.

Напишіть відгук