«Тебе ніхто в АТО не посилав!»

0
18
«Тебе ніхто в АТО не посилав!»

Такі думки і слова наші хлопці і дівчата якщо не чують, то прочитують в поглядах багатьох зустрічаючих їх «мирних» мешканців. І з цими людьми вони зустрічаються та живуть після повернення з війни.

Як не парадоксально, але їхнім «ближнім», єдиним, з яким вони можуть «спілкуватися» день і ніч, один на один – «сепаратист», якого натравили на них і який тепер живе в їхній душі: плюючи, ранячи, ненавидячи, вбиваючи вже не із зовні, а із середини серця, на вигляд здорових, богатирської статури воїнів.

Як сказала пані Ненсі з Меджугор’є: «Хлопці, не тримайте в обіймах вашої душі, огортаючи ненавистю того ворога, який продовжує у середині вашої душі стріляти та плювати, викликаючи страх і неспокій. Бо якщо ви, будете його тримати в обіймах пам’яті, то він буде вас нищити, а якщо відпустите, і вкладете вашого ненависника в Божественне Серце Ісуса, – то Господь знає, що з ним зробити. Довірте його Йому! А самі, ставши свобідними, тепер зможете обійняти багатьох побратимів, які потребують вашої підтримки».«Тебе ніхто в АТО не посилав!»

Цей вище згаданий стан душі, святий Ігнатій Лойола називає «внутрішнім пеклом», і щоб з ним дати ради, потрібно володіти мистецтвом довір’я до Святого Духа. Бо під час того, як злий дух всередині нас здійснює бурю емоційних тривог, –  Святий Дух, Дух любові та потішення – утішає, огортає благодаттю і любов’ю ті зранені місця душі воїна, який пізнав передову. «Тебе ніхто в АТО не посилав!»

Ніхто не є готовим, навіть найбільш вишколений солдат, до безпосереднього вбивання, навіть ворога. Бо для природи людини є притаманними бажання: дарувати любов, милосердя, любити і бути любленими, прощати і бути прощеними, шукати примирення і перетворювати своїх ворогів на своїх друзів. Тільки диявол може так спотворити людський розум і людське серце, щоби вони споглядали на цей світ з агресивними намірами, зазіхаючи на чиєсь щастя та гідність, віру, мову, історію, життя… Щоби ціною геноцидів та дискримінацій позбавляти честі та імені, почуття власної повноцінності, та розвивати в людях дух яничарства і психологію «німого і підлого раба», який зречеться власної мами, дитини, прийме поставу горбатої покори, зрадить свою Церкву мучеників, погордить  вихованням духовних та кревних батьків.«Тебе ніхто в АТО не посилав!»

Тому наші хлопці і дівчата закривають грудьми не погоджені мінськими угодами, європейськими чи американськими конвенціями парламентів: гради, міни і кулі, не даючи їм увіп’ястися не тільки в серця наших дітей, матерів чи батьків, але у серця сусідніх народів Європи та світу, які до сьогодні не хочуть усвідомити, що в нас війна, а не конфлікт. І що ця війна, як каже папа Франциск: «Це етап третьої світової, яка пожежею може охопити не тільки схід України, але й цілий світ». Тож з якого племені, чийого імені чи роду є той, хто словами, мімікою лиця і очей, або байдужим серцем дає нашим воїнам питання, навіть не очікуючи на нього відповіді: «А хто тебе посилав в АТО?»

Через це питання і вмирає надія у душі героя, який закривав тебе й мене перед загибеллю, а тепер втрачаючи зміст життя, здатний сам собі його вкоротити.

Єдиний порятунок – це запобігання суїцидам, психоневрологічним зривам та входженням у безпросвітні кризи наших захисників за допомогою спільнот любові.

Отже, потрібно не тільки збирати одяг, гроші, «броніки», берці, купувати машини, всюдиходи, обладнання, інформувати через мас-медіа про кількість поранених і вбитих, проводити операції та давати житло, але й супроводити одне одного, проганяючи дух самотності і самоізоляції, відкриваючи серця на Ісусову Любов.

Це здійснює Божа Мати – Цариця Миру у Меджугорії, через своїх діточок спільноти «Світло Марії», сотням українських воїнів та десяткам вдів, матерів і батьків, протягом цих 4-ох років війни в Україні. Стараючись дати їм пережити велику Любов Божої Матері. Бо тільки через пережиття великої Любові у Непорочному Серці Марії, настає нове народження наших сердець. І тоді ми можемо духом та душею побувати у Небі, щоб живучи життям Милосердного Ісуса отримувати перемогу за перемогою, рятуючи життя наших братів та сестер!

Повідомив: Ієрм. Леонід Григоренко ЧНІ

Напишіть відгук