14 липня – Святих безсрібників і чудотворців Косми і Дам’яна

Пам’ять святих Косми і Дам’яна, рідних братів, лікарів і безсрібників, Церква відзначає три рази в році. Так, 14 липня обходимо пам’ять святих Косми і Дам’яна з Риму, а 30 жовтня обходимо пам’ять святих Косми і Дам’яна з Аравії. 14 листопада окремою службою величаємо святих Косму і Дам’яна з Азії. Ймовірно, що це ті ж Косма і Дам’ян, пам’ять яких відзначаємо 14 липня. Слава про них поширилася по всіх усюдах, а Церкви Азії вшанували їх окремою службою. Частина їх мощей зберігалася, вірогідно, в місцевості Фереман, і звідти поширилося передання про те, що святі Косма і Дам’ян жили в тих краях.

14 липня – Святих безсрібників і чудотворців Косми і Дам’яна

Святі брати, родом з Риму, немов одна душа у двох тілах, цілковито посвятили себе на службу Господу Богу, обидва жили задля добра ближніх. Косма і Дам’ян були лікарями, вони допомагали всім і всюди, а у винагороду за свій труд бажали лишень одного, щоб хворий увірував у Христа Спасителя. Бог наділив їх даром зцілювати хворих покладанням рук, при цьому брати навчали, що це Божа благодать повертає хворому здоров’я, а вони є лишень посередниками цієї благодаті. Віддячити зцілений повинен був глибокою вірою і сповненням Божих заповідей. І так вони ходили від міста до міста, не минали й сіл, а що не брали грошей, то стали їх всі називати безсрібниками.

Однак погани, а насамперед заздрісні лікарі, звинуватили їх перед імператором Карином в тому, що вони є християнами і чарівниками. Імператор велів поставити їх перед своїм судом. На суді брати сказали, що жодні чари їм не відомі, вони лиш мають глибоку віру в Христа Спасителя і Його Іменем несуть поміч своїм братам. А що силу лікувати хворих отримали в дар, то й задарма лікують, надіючись, що їх заплатою буде сам Бог. А жертви поганським богам не приносили, бо є лишень один Бог, могутній і сильний, – Бог християнський, Творець неба і землі, якому поклоняється всяке творіння і честь воздадуть в усіх кінцях світу.

Святі не злякалися жодних погроз, а Бог возвеличив їх своєю силою перед судом, бо Карин раптом дуже тяжко занедужав і, пізнавши в тому Божу кару, голосно заволав: «Великий Бог християнський!» – і хвороба, за молитвами святих безсрібників, враз покинула його. Імператор, за волею всього народу, відпустив їх на волю з почестю, а святі брати пішли собі далі, чинячи добро і навертаючи до Бога.

Та заздрість людська темна, як ніч, і на все готова. Один лікар, у якого вони навчалися, позаздрив їм, що їх усі величають, називають своїми добродіями, і, вдаючи щиру приязнь, запросив їх піти разом у гори збирати цілюще зілля. Святі Косма і Дам’ян послухали свого вчителя, та зрадливий зависник убив їх посеред лісу, а тіла сховав у гущавині. Сталося це близько 286 року. Почитання святих безсрібників поширилася у цілій Церкві. Папа Фелікс ІІІ на честь святих безсрібників Косми і Дам’яна побудував у Римі (526-530) величну церкву, де спочили їх мощі. Частину тих мощей було перенесено до Франції, де вони прославилися багатьма чудами. На Сьомому Вселенському соборі (Нікея, 787 р.) були виголошені всі чуда, якими Господь прославив святих мучеників.

30 жовтня – Святих безсрібників Косми і Дам’яна і тих, що з ними Леонтія, Антима та Євтропія

Святі Косма і Дам’ян були братами. Жили вони у ІІІ столітті, а походили з Аравії. Вивчивши лікарське мистецтво, святі допомагали хворим. Весь люд, навіть погани, дуже шанували святих братів за їхні великі чесноти. Бо вони, як ревні Христові слуги, дбали про спасіння душ своїх ближніх так, як і про оздоровлення їх тіл або й більше. А що від хворих не брали грошей, то назвали їх безсрібниками.

Вони мешкали в Егеї, приморському місті Киликії. Близько 287 р. староста того краю Лисій наказав поставити їх перед своїм судом і, після тяжких мук, велів стяти мечем. Разом з ними постраждали святі мученики Антим, Леонтій і Євтропій.

Бог прославив мощі мучеників численними чудами, тому вся Церква з великим почитанням шанувала їхню пам’ять. У Царгороді від давніх літ був один храм, зведений на їх честь. А імператор Юстиніян його розширив і прикрасив з вдячности за те, що за молитвами святих мучеників був оздоровлений з тяжкої хвороби. Згодом у Царгороді було зведено ще дві церкви під патронатом святих Косми і Дам’яна.

Свята Церква 14 липня почитає святих Косми і Дам’яна, братів безсрібників, які постраждали в Римі, а 14 листопада пам’ять святих Косми і Дам’яна, також братів безсрібників, які жили в Азії (та найвірогідніше, що йдеться про тих самих братів).