Спинись на мить! Хай він побачить сонце…

0
78

В другу суботу Великого посту відзначається день пам’яті абортованих дітей.

В Богородчанській ЦРЛ була проведена година роздумів, присвячена цьому дню. На неї були запрошені лікарі акушер-гінекологи, акушерки АЗПСМ, учениці 10-11 класів обох шкіл смт. Богородчани,  медичні працівники ЦРЛ.

Захід був проведении в актовому залі лікарні, де знаходиться духовний острівець медиків – капличка Господнього Вознесіння.

Материнство… Святе і прекрасне. Оспіване поетами, увічнене художниками у всіх народів і у всі віки.

Материнство… Божий дар.

Ще Великий Кобзар писав: “Нічого кращого немає як тая мати молодая з своїм дитяточком малим”.

На жаль, сьогодні чомусь ці слова втрачають свою значимість і величність, а білокрилий  лелека все рідше заглядає на подвір’я  молодих родин: одне або двоє дітей – і все. Чому? Тому, що у всіх тепер так прийнято, тому, що так легше, тому, що тоді  для власного життя є набагато більше  часу. Запитання одне, а відповідей багато. І гинуть невинні немовлята ще у лоні матері. Гинуть не десятками, а сотнями, ще не народившись. Найстрашніше те, що смертний вирок підписують їм найрідніші люди – батько і мати.

Сьогодні в Україні смертність переважає народжуваність. Правда, кількість абортів зменшилася за останні десятиліття, але вони є. Тому немає актуальнішої теми, ніж тема аборту і його профілактики.

Як жінка, я хочу сказати: найгірше, найстрашніше, що несе в собі аборт, – це те, що ви забираєте життя вашої ще ненародженої дитини, вашої крихітки-кровинки.

В заповіті св. Матері Терези сказано: ”Аборт вбиває мир, любов та родинну гідність. Абортація нищить і забиває. Кожна дитина є створена Богом і призначена для великих справ. Має ПРАВО на життя. Коли ж матір має право забивання своєї власної дитини, то чи ж не можуть робити цього інші люди собі навзаєм? Аборт – це зачаток зла на землі.”

У молитві до Пресвятої Богоматері є такі слова: ”благословенна Ти між жінками і благословенний Плід лона Твого…”

А ще хтось із художників сказав, що найкрасивіша жінка – це вагітна жінка.

Та хто б що не говорив, останнє слово – це  слово жінки, тільки їй вирішувати свою і його долю.

Про аборт, як операцію із своїми наслідками і ускладненнями, присутнім розказала завідуюча акушерсько-гінекологічним відділенням ЦРЛ Боднар Г.Д. Виступаюча акцентувала увагу присутніх на найстрашнішому ускладненні – безплідності.

Людське життя – священне і недоторканне, оскільки походить від Бога і йому єдиному належить. Творець високо цінує людину і для її охорони дав окрему заповідь: ”Не вбивай”. Людина вже у лоні матері належить Богу, бо він є той, хто все звідав і знає, і дні її вже пораховані, а призначення записане в книзі життя.

Переривання вагітності є тяжким злочином супроти Бога, проти його заповіді. Позиція церкви щодо аборту нам відома. Другий Вселенський Ватиканський Собор за Папи Павла VІ дуже строго засудив переривання вагітності.

На сьогоднішній день священникам делеговано юрисдикцію відпускати гріх аборту. Про гріх аборту, про відпущення гріха аборту з присутніми вів розмову капеллан ЦРЛ о. Михайло Момот.

В день пам’яті абортованих дітей по церквах відправляються Хресні дороги ненародженого. З такою Хресною дорогою до присутніх завітали члени молодіжної спільноти ім. Григорія Хомишина УГКЦ св. Івана Богослова смт. Богородчани.

14 стацій Хресної дороги. 14 раз лунає крик про допомогу ненародженому дитяти. 14 раз засвічувалися свічечки і гасли, як убите в лоні матері життя. В очах присутніх блищали сльози. А дехто  їх просто не витирав, коли вони текли по щоках.

Душа і тіло розвиваються в гармонійному дусі. При аборті тіло позбавляється ніби від “чогось” зайвого. А душа? Хто подумав про душу тієї жінки, котра зробила аборт? Душа її плаче, кричить, б’ється, але вже пізно. І розвиваються у жінок неврози, депресії. Про це добре знають психологи, котрі працюють з такими жінками. Тому їхні зусилля, насамперед, направлені на розмову з жінками до вчинення необдуманої дії, поступку.

Про душевний стан жінок, котрі зробили аборт, поділилася своїми міркуваннями психолог ЦРЛ Дем’яник М.

Відповідальними за скоєння гріха аборту є не лише мама, а й батько дитини, рідні, медики, друзі. Усі, хто, на жаль, не зміг підтримати жінку, просто сказати їй: ”Не бійся! Народжуй. Це шанс усе змінити. Ніщо у світі не вартує більше, а ніж життя.”

Тож підтримаймо тих переляканих мам, які не знають, як сприйняти небажану вагітність. Допоможім іншим вибрати життя, тому що ми покликані його боронити, поважати, адже його дає Всевишній і не нам його забирати.

Часто для того, щоб уникнути трагедії, потрібно так мало… Людської небайдужості.

О, мила мамо, матінко, матусю!

До тебе я звертаюсь – не убий!

По твоїй волі я не народжуся,

А я жива, чи, може, і живий…

У мене є душа і серце б’ється,

Я чую голос твій, я відчуваю біль.

І я не ембріон, як всім здається,

я твоя донька, чи синочок твій.

А ти побачиш – я найкраща в світі,

У мене твої очі, носик твій,

Тобі це зараз важко зрозуміти…

Сама ж побачиш… тільки не убий.

Дозволь мені побачити світанки,

Дозволь побігати по вранішній росі,

Дозволь мені вдягнути вишиванку,

Дозволь мені торкнутися душі.

Дозволь мені тебе назвати МАМО,

Відчути теплоту твоїх долонь…

Я буду чемною… найкращим в світі стану,

Лиш народитися мені дозволь

Голова профкомітету Богородчанської ЦРЛ

М. Терешко

Напишіть відгук