Слово Митрополита Львівського під час конференції з питань подолання ВІЛ/СНІДу

29
98

30 листопада 2012 р. у приміщення Українського Католицького Університету пройшла конференція «Роль Церкви в подоланні епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні». До учасників заходу звернувся Митрополит Львівський Владика Ігор.

Всечесні, преподобні отці й сестри,
Вельмишановні доповідачі, представники медицини,

Достойні учасники конференції, любо вітаю усіх вас, учасників цієї важливої конференції.  Дуже приємно було молитися разом із вами за хворих, які потребують молитви, а рівночасно тілесного й духовного зцілення. Кожного року першого грудня в світі пригадують про  День солідарності із людьми, які обійняті нищівною хворобою ВІЛ/СНІД. Волонтери та люди великого серця стараються говорити про цю проблему, пригадувати людям через ЗМІ, організовують конференції, чинять обговорення, збирають кошти на ліки, щоб запобігати та допомагати тим, хто вражений тією недугою. Наша Церква створила Комісію у справах душпастирства охорони здоров’я, залучує туди відповідно підготовлених людей, які стараються про цю небезпечну справу усвідомлювати вірний люд, перестерігати їх й направляти на дорогу гідного християнського життя. Відомо, що одним із поширення цієї, майже невиліковної недуги є шлях статевого спілкування, а Церква пригадує про Заповіді Божі (6-ту й 9-ту), щоб не вступати у статеві контакти тим, хто знаходиться поза подружніми зв’язками, як чоловік та його дружина. Тут висловлюю велику подяку отцю доктору Андрію Логіну, голові згаданої Комісії, не тільки за організацію цієї важної конференції, але й за превелику працю, яку він виконує на цьому служінні! Жаль усіх людей, особливо невинних дітей, які теж, без своєї вини стаються жертвами ВІЛ інфікованих. Нам прикро стверджувати про те, що Україна у цій ділянці хвороби (ВІЛ/СНІД) посідає 5-6 місце, а це означає, що у нас багато осіб помирає від згаданої недуги, потім, брак медикаментів, байдуже та упереджене ставлення до таких осіб, цим замало переймаються особи вищого рангу держави, вкінці, легковажність Заповідей Божих – приводить багатьох до тяжкого захворювання ВІЛ/СНІД-ом. Звичайно, що людина здатна помилятися, що її воля ослаблена внаслідок гріху, тому для осіб, вражених такою недугою потрібно мати милосердя й не залишити їх на самоті. Мудрець заохочує: «Не вагайсь відвідати хворого – люблений будеш за те» (Сир 7,35). Хворим можна принести полегшу не тільки ліками, але добрим словом, спокійною розмовою, духовною послугою, наприклад, яку несуть священики: призванням до тайни Покаяння та зустріччю з люблячим й милосердним Богом у святому Причасті. Це – надзвичайна підтримка людини, яка помилилася у своєму житті, але не безнадійно, бо Господь обіцяє їй щасливе життя, коли вона кається за свої промахи та довіряє Богові. У книзі Йова, певний  його приятель Елігу, який оскаржував праведника, тобто, Йова, але разом із тим виражав правдиві слова: «Бог його напоумляє хворобою на ложі та безнастанним болем його костей» (Іов 33,19). Терпіння, які прийшли на Іова мали мету лікувати його духа, зокрема, досвідчити його в покорі та зблизити його довіру до Господа. І тут слід пам’ятати, що терпеливе й покірне прийняття недуги, загоює гріховні рани людини та відчиняє й дорогу до майбутнього щасливого життя у другому світі. Коли людина цим щиро перейметься і не буде звинувачувати Бога, а розумітиме, що провина за нею, тоді вона нічого не втрачає, а – здобуває. Хтось може тут закидати про дітей, які, здається нічого ще не провинилися, а уже від народження хворіють? Така хвороба, у кращому випадку, може лікувати душу батьків, рідних, ближніх, а провиною могли статися самі батьки через легковажне життя… Не будемо вникати у подібні пояснення, бо вони тепер не на часі, але скажемо, що кожна хвороба може допомогти багатьом людям, якщо вони зосередяться не тільки на видужанні, але й зроблять певний іспит своєму сумлінню, тобто, сердечніше приглянуться до свого життя.

Що чинить наша Церква у цій ділянці, щоб допомагати хворим ВІЛ/СНІД-у? Керує очі людей на цю проблему через організацію конференцій, чинить певні звернення та заклики через ЗМІ, упоминає вірних через збереження Заповідей Божих, несе поміч хворим святими тайнами Сповіді та Причастям, пригадує про безсмертність душі та вічне щасливе життя, молиться до Бога за недужих. В такий спосіб виявляє своє співчуття недужим на ВІЛ/СНІД. Безперечно, тим, кому доручено служити вірному людові у цій ділянці, знають більше про те, як підтримати й допомогти хворим. Можливо, було б добре, як водиться така практика за кордоном в деяких країнах, знаходити щирих волонтерів, щоб робили збірки, просто, на площах й вулицях міст, а потім проголошували це у персі та телевізії чи Інтернеті про зібрані кошти та гідне їх використання. Бо це діло милосердя, яке служить добром не тільки тим, для кого будуть використані такі кошти, але й для тих, хто допоміг ближньому у його тяжкому стані. Хтось сказав, що добре розуміє необхідність допомагати ближнім, коли сам знайшовся у певній хворобі. Хай Господь благословить усіх недужих, особливо, на ВІЛ/СНІД, дає їм оздоровлення, та буде їхньою  духовною радістю й підтримкою. Дякую усім вам, учасникам конференції за відозву взяти у ній участь та вашу активність й співчуття недужим! Хай Господь благословить вас своїми щедрими дарами!

+ Ігор

Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

Джерело: http://www.ugcc.lviv.ua

Поділитися

29 КОМЕНТАРІ

Leave a Reply