Роздуми на день пам’яті абортованої дитини

0
150

Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім’я.(Іс.49,1);

Життя – це особливий дарунок, який нам подарував наш небесний Отець, і який ми маємо  цінувати та оберігати. Але сучасне суспільство думає, ніби життя – це щось належне та постійне, а можливо навіть і не задумується що ж таке життя людини та в чому сенс її існування. Ми належимо до сучасного суспільства, МИ Є СУСПІЛЬСТВО, тому саме ми покликані оберігати наше життя. «Бо ми — Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували» (Еф. 2:10).

Ми є вінцем творіння нашого Господа, сам Бог захотів розділити з нами радість існування, і запрошує нас продовжувати місію співтворення світу через народження нових дітей, які починають своє життя із моменту зачаття. Але трапляються випадки, що самі батьки, які зачали дитину, відмовляються оберігати та захищати це нове життя, обривають його на перших проявах його розвитку. Це таке незахищене і ніжне життя потребує найбільшої уваги від кожного з нас, та, нажаль, саме воно частіше всього і підлягає насильству та відкиненню.

Одна монахиня – Мати Тереза, присвятила своє життя служінню Богові у тому, щоб захищати та допомагати найбільш знедоленим та страждаючим. Вона старалась захищати життя у всіх його виявах і ось що вона сказала: «Той, хто ще не народився, є найслабшим, найменшим і найнещаснішим серед людського роду, бо навіть його життя залежить від матері, залежить від мене і від тебе. Якщо ненароджена дитина має вмерти з вільної волі матері, яка є тією, що повинна захищати та підтримувати життя, то хто потребує більшого захисту? Ось чому я називаю дітей, які ще не народилися, найбіднішими серед убогих. Якщо мати може вбити свою ж дитину у власному лоні, знищити плоть від своєї плоті, життя від свого життя і плід своєї любові, чому дивуємося насильству й тероризмові, що поширюється навколо нас? Аборт сьогодні є найбільшим руйнівником миру в світі, найбільшим нищителем любові».

Свята Тереза з Калькутти ось як пояснювала крайню убогість зачатої дитини: «Навіть найбідніші з-поміж бідних, які сплять на вулиці й живуть на смітниках, не є такими потребуючими, як ненароджене дитя, вбите шляхом аборту. Ніхто не може прийти до найбідніших на вулиці Калькутти, вбити їх та отримати заплату й похвалу з боку суспільства за те, що позбавив їх життя. Закон не дозволяє вбивати бідних, що живуть на вулицях Калькутти. Але закон не забороняє вбивати дітей у лоні, а ті, хто це робить, отримують за це плату».

У Святому Писанні читаємо, і Бог це говорить дуже ясно: “Навіть якщо мати забуде про своє дитя, Я тебе не забуду. Я викарбував тебе у себе на долоні ”. Ми всі викарбувані на Його долоні, й навіть ненароджена дитина там вже є. Не біймося приймати нове життя, бо основним керівником його є сам Творець неба і землі, від нас тільки залежить виконувати ту місію до якої Він нас покликав. Якщо Він покликав вас до материнства чи до батьківства, то це найпрекрасніша місія саме для вас, і не дайте себе залякати ніяким страхам чи непорозумінням, бо все те минеться, а загублене життя вже не повернете ніякою ціною.

Ми приходимо на землю, щоб зростати й розвиватися. Цей процес — завдання на все життя. У цьому житті всі ми грішимо (див. Римлянам 3:23). У кожного є потреба в покаянні. Інколи ми грішимо через незнання, інколи через власні слабкості, а інколи через свідомий непослух. У Біблії ми читаємо, що “немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила” (Еклезіяст 7:20), і “коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!” (1 Івана 1:8). Тому це правда, що всі ми грішимо, але також правда і те, що сам Господь заради нас став людиною, щоб відкупити нас з гріхів, він же установив св. Тайну покаяння і запрошує нас прийти до Нього та примиритись з Ним. Якщо ж самі не віднайдемо у собі сил, то просімо у Господа, щоб допоміг нам. Бог завжди прощає, тільки ми маємо збудити у собі щирий жаль за гріхи.

Немає такого гріха, який би не простився, якщо людина щиро жаліє за нього, тому і гріх аборту, яким би не був великим злом, Бог також може пробачити.  Св. Тайна покаяння – це велике таїнство Божої Любові й милосердя до грішника, через яку саме грішник і може віднайти примирення з Богом та втраченою дитиною через аборт.

Вважливим є момент нашого примирення з втраченою дитиною. Потрібно усвідомити, що навіть якщо життя дитини втрачене на землі, це дитятко живе у Бозі, і ця маленька істота чекає, щоб її мати, чи її батьки все ж таки прийняли її у своє серце і примирились з нею. Просімо про цю ласку такими словами: «Боже Всеблагий, сьогодні я вирішую прийняти материнство (батьківство). Дякую Тобі за мою дитину, приймаю її. Від сьогоднішнього дня починаю розмовляти з нею і просити її про прощення».

Маріє, Пречиста Мати, допоможи нам прийняти цей Божий дар, Дитину, яка наділена безсмертною душею з моменту її зачаття. Хоча вона не живе з нами, та вона живе у Бозі. Довіряємо тобі це дитятко, та просимо Тебе, допоможи нам віднайти прощення самим собі, за втрачене життя, бо знаємо, що наш Творець, Милостивий та Всепрощаючий. Амінь

с. Марія Благовіщення Міхней ВС

Напишіть відгук