Психологічні особливості жінок, які переносять постабортний синдром

0
5

Українська версія другої з низки статей про пост-абортний синдром. Написаних спільно з психіатром та психологом Ігорем Тодорівим, кандидатом медичних наук, доцентом, викладачем Івано-Франківського Національного Медичного Університету.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНОСЯТЬ ПОСТАБОРТНИЙ СИНДРОМ

Ігор Тодорів MD. Ph.D

Івано-Франківський державний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна. e-mail : todoriv@ukr.net

Юрій Козловський, PhL

Івано-Франківська Теологічна Академія, м. Івано-Франківськ, Україна. e-mail : doniouri@gmail.com

Вступ        

          Постабортний синдром (ПАС) – це сукупність фізичних та психічних розладів, які виникають у жінок після аборту. Переважна більшість таких жінок переносять психологічну травму як  реактивний психологічний досвід (реакція на значущі для даної людини події), що викликає тривалі емоційні переживання і тривалу психологічну дію. Вони включають відчуття безпорадності, безнадійності, печалі, горя, зниженого почуття власної гідності, недовір’я, жалю, руйнування взаємовідносин, погіршення комунікації і обмеження однорідних переконань (Repentance 1995: 20). They include feeling of helplessness, hopelessness, sorrow, grief, mionectic self-respect, mistrust, sting, destruction of interrelation, worsening of communication and limitation and homogeneous conviction (Repentance 1995: 20).

          Психічні наслідки аборту значно важчі, ніж фізичні, і вони майже не піддаються лікуванню.  Багато із цих симптомів жінка ніяк не пов’язує з минулим абортом. Вони мають тенденцію згодом наростати, що може призводити до  соціальної дезадаптації, нездорової ситуації в сім’ї й розлученню. Звичайно, психологічні і психічні розлади в контексті постабортного синдрому виникають не у всіх (Speckhard A, Sivuhа S, 2002). Найчастіше до нього схильні жінки, які в минулому, або на момент аборту, або невдовзі після нього мали психологічні або психіатричні проблеми, яким недоступна допомога психотерапевта, або які мають особистісні розлади, соціальну нестабільність, стабільне почуття стиду, образи, а також і ті, в кого релігійні або особистісні переконання вступають у виражений конфлікт з пережитим абортом. Постабортний синдром рідко розвивається у духовно інфантильних (незрілих) жінок, які часто бувають малочутливі, не несуть відповідальності за свої слова й учинки (Пултавская В., 2002). Він часто протікає у вигляді посттравматичного стресового розладу (Rue, Vincent. 1995) або реактивної депресії. Іноді розвиваються особистісні розлади (Gindro et al., 1996; Genovese, 2002).

          Частина впливових наукових дослідників зовсім не визнає наявність постабортного синдрому в контексті психологічних проблем або психічних розладів (Stotland 1992). Вони не погоджуються, що аборт приводить до значної психологічної дезадаптації, і що немає ніякого свідоцтва для визнання існування постабортного синдрому.

Мета дослідження:

      Ми вирішили з’ясувати психологічні особливості жінок, які переносять постабортний синдром.

Матеріал та методи дослідження:

          Для цього методом випадкового відбору було виділено 45 жінок віком від 20 до 52 років, які перебували на стаціонарному лікуванню в обласній психіатричній лікарні з приводу невротичних, особистісних або пов’язаних із стресом розладів.  Ці жінки відповіли на анкету „Чи страждаєте Ви на постабортний синдром?”. З них у 36 (80%) був діагностований постабортний синдром, а у 9 (20%) постабортного синдрому не виявилось.

          Жінок, у яких виявився постабортний синдром, ми обстежили методами „незакінчених речень”, шкали Гамільтона для оцінки депресій, MMPI (ми використали адаптований В.П. Зайцевой і В.Н. Козюлей варіант тесту „СМОЛ”), а також опитувальник для діагностики типу акцентуації особистості Шмішека. Всі тести валідизовані для використання на території дослідження.

 

Отримані результати:

          З обстежених 45ти жінок 28 були одружені (2 – повторно), з них 14 жінок вийшли заміж „по коханню”,  2 – „змусили обставини”,  2 – „з примусу”, 1 – „з розрахунку” і 9 – не змогли вказати причину. 8 жінок були розлучені: 3 – з приводу частих сварок, 3 – внаслідок частих алкоголізацій чоловіків, 2 – внаслідок хвороби чоловіка або жінки.

          Кількість перенесених абортів у жінок з ПАС була від 1 до 6 (в середньому 2), вагітностей – від 1 до 8, пологів – від 1 до 4, викідні були у 4 жінок, мертвонароджених не було. При обстеженні гінекологом у 2 жінок був діагностований стан після видалення фіброміоми матки, у 1 – фіброміома матки, у 1 – ерозія шийки матки і у 1 – мастопатія. Серед шкідливих звичок 4 жінок із обстежуваної групи відмітили, що палять.

          При анкетуванні жінок на наявність постабортного синдрому ми виявили ті ознаки цього розладу, які найчастіше зустрічаються і представили їх у табл. №1. На нашу думку, вони демонструють наявність у досліджуваної групи ознаки посттравматичного стресового розладу, а також обсессій і депресії.

          Дані цієї таблиці можуть використовуватись для скрінінгової оцінки наявності у жінки ПАС.

Таблиця №1

Кількість позитивних відповідей на анкету „Чи страждаєте Ви від постабортного синдрому?”

Запитання Кількість позитивних відповідей %
1 Коли ви хочете поділитись вашим досвідом аборту з іншими, ­ то чи виникають у Вас сильні відчуття, такі, як наприклад, гнів, горе або почуття провини? 25 69
2 Чи Вам стає моторошно в ситуаціях, які нагадують події перерваної вагітності (маленькі діти, вагітні жінки, лікарні або новини про аборти у інших жінок)? 24 67
3 Чи Ви боретесь, щоб забути відчуття або спогади, пов’язані з абортом. 21 58
4 Почуття провини? Непередбачуваний і неконтрольований плач? 19 53
5 Вам потрібно заставляти себе забути і не згадувати про аборт? 18 50
6 Почуття відчаю, безпомічності? 14 39
7 Чи Ви маєте хворобливу схильність, яка виникла після аборту боятися того, що ви, ваш коханий або ваші діти будуть травмовані або вбиті? Чи не маєте Ви схильності, яка виникла після аборту, до надмірного захисту (опіки) ваших дітей? Може ви після аборту стали злою або впадаєте у депресію частіше? 13 36
8 Чи були у Вас потім будь­-які харчові розлади (зокрема, переїдання або втрата апетиту)? Бувають у Вас періоди нудьги, депресії, неспокою, які посилюються впродовж певних місяців року, особливо впродовж місяців, які відповідали б місяцю вашого аборту(ів) або збігались би з часом, коли абортована дитина мала б народитися? Чи Ви перелякані, що Бог не простив Вас? 12 33
9 Чи були у Вас такі повторні спогади ситуації аборту, як, наприклад, нічні кошмари, спогади або галюцинації,  наприклад, крик малюка? 11 31

 

       Методика „незакінчених речень” особи, яка бере участь у дослідженні, відноситься до групи проективних тестів, які виявляють відношення жінок з постабортним синдромом до певної групи соціальних або особистісних зацікавлень чи пристрастей, за якими будується графік профілю особистості. Максимальна кількість балів – «4», мінімальна – «-4».

          Дані тесту (діагр. №1) вказують, що узагальнена група жінок з ПАС демонструє позитивні наставлення до майбутнього, друзів, до нереалізованих можливостей, позитивне ставлення до підлеглих, а також до матері і співробітників.

        Негативне відношення дана група обстежених осіб проявляє у шкалах „ставлення до себе”, „ставлення до батька”, „страхи і побоювання”.

Відношення до сім’ї у даної групи жінок виявляється нейтральним.

     Таким чином, при нейтральному ставленні до сім’ї дані жінки демонструють найбільш позитивне відношення до майбутнього і соціального оточення, що, ймовірно, допомагає їм справитись із цим розладом, але негативно ставляться до себе й батька, що формує „конфліктну зону” й може слугувати мішенню для психологічній корекції.

          Шкала Гамільтона для оцінки депресії визначає, що 16 балів і вище свідчать про великий депресивний епізод. Дані нашого дослідження (табл. №2) вказують, що для обстежених жінок характерна наявність великого депресивного епізоду. Такий високий показник, очевидно, пов’язаний з тим, що дана група пацієнток обстежувалась в умовах психіатричного відділу, в якому проходять терапію хворі з  приводу декомпенсації невротичних, особистісних або пов’язаних із стресом розладів.

      Найвищі показники хворі проявили за шкалою „тривога психічна”, а також за шкалами „почуття вини” і „іпохондричні розлади”.

         Психотерапевтична податливість пацієнток з іпохондричними розладами в  період даного обстеження виявилась надзвичайно малою. Вони можуть шукати допомоги, але демонстрований розлад може виконувати роль ширми, що маскує прагнення перекласти відповідальність за існуючі проблеми на тих, хто оточує з пасивним відношенням до конфлікту, відходом від рішення проблем.

Таблиця №2

Показники тестування жінок с постабортним синдромом за допомогою шкали Гамільтона для оцінки депресій

Шкали Бали
1 Знижений настрій (переживання суму, безнадії, безпорадності, малоцінності) 1,57
2 Почуття вини 1,86
3 Суїцидальні тенденції 1,33
4 Труднощі при засинанні 1,18
5 Безсоння 1,19
6 Раннє прокидання 1,36
7 Робота і діяльність 1,47
8 Загальмованість 1,35
9 Збудження 1,30
10 Тривога психічна 2,06
11 Тривога соматична 1,00
12 Шлунково-кишкові соматичні порушення 1,00
13 Загальносоматичні симптоми 1,07
14 Розлади сексуальної сфери 1,36
15 Іпохондричні розлади 1,82
16 Втрата ваги
17      А. Оцінка на основі анамнезу 1,25
18      Б. Оцінка проводиться щотижнево
19 Ставлення до захворювання 1,25
20 Добові коливання настрою
21      А. Оцінка на основі анамнезу 1,30
22      Б. Оцінка проводиться щотижнево 1,20
23 Деперсоналізація і дереалізація (відчуття нереальності світу, нігілістичні ідеї) 1,50
24 Маячні (пересекуторні) розлади 1,22
25 Обсесивно-компульсивні розлади 1,11
26 Сума 16,38

 

        Варіант багатопрофільного міннесотського опитувальника  особистості (MMPI) „СМОЛ” дозволяє уточнити клінічно виявлювані феномени, особистісних особливостей пацієнтів з психічними розладами. Він дозволяє аналізувати приховані від дослідника-клініциста індивідуальні тенденції і психопатологічні переживання. Показники вище 70 і нижче 30 розцінюються як відхилення від норми, причому звичайно оцінюються шкали по підвищенню показників.

          При обстеженні за даним тестом (табл. №3) жінки з ПАС демонструють зниження за шкалами іпохондрії, істерії, психастенії і шизоїдності, причому показники шкал демонструють зниження показників графіку профіля особистості нижче рівня 30Т.        Таке зниження профілю, яке демонструє табл. №3, свідчить про переважаючу установку досліджуваних на гіпернормальні відповіді при вираженій тенденції до невідвертості і бажання максимально наближати відповіді до „норми”.

          Низькі показники 8 шкали (шизоїдність) свідчать про переважання в групі тестованих осіб з небагатою фантазією, шаблонно, тверезо і практично мислячих.

 

Таблиця №3

Показники тестування жінок с постабортним синдромом за допомогою шкали MMPI

шкали

Шкали Середньоарифметичні показники графіку профіля особистості
1 Іпохондрія Нижче 30
2 Депресія  
3 Істерія Нижче 30
4 Психопатія  
6 Параноя  
7 Психастенія Нижче 30
8 Шизоідність Нижче 30
9 Гіпоманія  

         Ролі акцентуації характеру приділяється значне місце у розвитку невротичних, особистісних або пов’язаних із стресом розладів практично всіма дослідниками. Наявність акцентуації характеру в умовах психотравматизації може стати сприятливим грунтом для виникнення неврозів і невротичних розвитків. До того ж, окремим типам акцентуацій характеру властиві певні форми невротичних розладів. А.Е.Лічко відзначає, що від типу акцентуації залежать не тільки особливості клінічної картини неврозу, але і виборча чутливість до певного роду психогенних чинників.

          Ознакою акцентуації (яскраво виражених основних рис характеру)  вважається величина, що перевершує 12 балів за тестом акцентуацій Шмішека. А максимальна сума балів за цим тестом складає 24. Інші ж на підставі практичного застосування опитувальника вважають, що сума балів у діапазоні від 15 до 19 говорить лише про тенденції до того або іншого типу акцентуації. І лише у випадку перевищення 19 балів риса характеру є акцентована.

          Акцентовані особистості, як відомо,  не є патологічними. Вони мають тільки тенденцію до переходу  в патологічний стан.

          Як видно з табл. №4, за даними тестування жінок с постабортним синдромом за допомогою теста акцентуацій Шмішека із 10 типів акцентуацій у обстежуваної групи 7 (70%) демонстрували перевищення показників акцентуацій. Найбільш вираженими були акцентуації по „емотивному”  „циклотимному”, „збудливому” і тривожному типах. Середньоарифметичний бал у цих жінок складав 33, 22, 22 і 19 відповідно, що дає змогу думати, що у жінок з емотивним, циклотимним, збудливим  і тривожним типами акцентуацій є високий ризик розвитку постабортного синдрому. Для емотивного типу характерна підвищена чутливість, тривожність, глибокі реакції в ділянці тонких почуттів. Найбільш виражені таки їх риси, як гуманність, співпереживання, співчутливість, м’якосердечність. Будь-які життєві події вони сприймають більш серйозно, ніж інші. Неприємні події, образи носять в собі, не ділячись ними з навколишніми. Для осіб з циклотимним типом характерна легка зміна настрою і залежність його від зовнішніх подій. Зокрема, для них характерно легко засмучуватись, впадати у глибоку депресію. Для осіб іззбудливим типом характерна недостатня керованість, послаблення контролю над побудженнями і захопленнями, імпульсивність, інстинктивність, конфліктність, запальність. Для цих жінок була властива також тенденція до акцентуації по  тривожному типу.

          Таким чином, для жінок з емотивним, циклотимним, збудливим і тривожним типами акцентуацій вплив несприятливих факторів (наприклад, аборту) сприяє деформації особистості, акцентуації приймають патологічний характер і сприяють розвитку комплексу психологічних проблем і психічних розладів, які відомі як „постабортний синдром”.

Таблиця №4

Показники тестування жінок с постабортним синдромом за допомогою теста акцентуацій Шмішека

Типи акцентуацій Середньоарифметичний бал
1   Демонстративність/демонстративний тип: 9
2   Застрягаючий/ тип, щозастряє: 10
3   Педантичність/педантичний тип: 13
4   Збудливість/збудливий тип: 22
5   Гипертимність/гипертимний тип: 14
6   Дистимність/дистимічний тип: 12
7   Тривожність/тривожно-боязкий тип: 19
8   Екзальтованість/афективно-экзальтований тип: 14
9   Эмотивність/эмотивний тип: 33
10   Циклотимність/циклотимний тип: 22

Висновки 

          Таким чином, в розвитку невротичних особистісних або пов’язаних із стресом розладів, окреме місце може займати психологічна травма внаслідок перенесеного паціенткою в минулому аборту.

При дослідженні жінок, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в  психіатричній лікарні з приводу невротичних, особистісних або пов’язаних із стресом розладів можуть зустрічатись пацієнтки з наявністю постабортного синдрому, який проявляється комплексом розладів з  ознаками посттравматичного стресового розладу, обсесій і депресії.

          З обстежених 40 жінок лише половина вийшли заміж «по коханню». Частина з них на момент обстеження виявила захворювання жіночої статевої сфери. Але ці факти потребують додаткового дослідження.

          При психологічному обстеженні жінок, які демонструють постабортний синдром, виявляється  установка на гіпернормальні відповіді при вираженій тенденції до невідвертості і бажання наближати відповіді до „норми”.  В групі обстежених переважають особи з небагатою фантазією, шаблонно, тверезо і практично мислячих. Серед них більше особистостей з емотивним, циклотимним і збудливим типами акцентуацій, для яких вплив несприятливих факторів (наприклад, аборту) сприяє деформації особистості, внаслідок чого акцентуації приймають патологічний характер і сприяють розвитку комплекса психологічних проблем і психічних розладів, які відомі як „постабортний синдром”.

          Жінки з ПАС виявляють нейтральне відношення до сім’ї і негативне до себе й батька, що формує „конфліктну зону” й може слугувати мішенню для психологічній корекції.

          Психотерапевтична податливість пацієнток в  період даного обстеження невисока. Вони шукають допомоги, але можуть прагнути перекласти відповідальність за існуючі проблеми на інших. Втім, їх позитивне налаштування до майбутнього і соціального оточення допомагає їм справитись із цим розладом.

 

Література 

  1. Gindro S., Mancuso S., Astrei G, Aborto volontario. Le conseguenze psichiche , Roma& Cic Edizioni internazionali, 1996
  2. Genovese C., Le conseguenze psicologiche derivate dall’interruzione volontario della gravidanza: i risultati di alcune ricerche, Medicina e Morale, 2002; 4: 711-729
  3. Пултавская В. Влияние прерывания беременности на психику женщины. – М., 2002.
  4. Rue, Vincent. 1995. ‘Post-Abortion Syndrome: A Variant of Post-Traumatic Stress Disorder’. In Doherty, Peter. Post-abortion Syndrome – its wide ramifications. Dublin: Four Courts Press.
  5. Stotland, Nada L. 1992. ‘Myth of Syndrome’ of Trauma of Abortion. Magazine of American Medical Association. 268: 2078-9.
  6. Repentance, Vincent. 1995. To the syndrome of ‘abortion of Post: Variant of traumatic for Post Disorder’ of Pressure. In Doherty, Peter. Syndrome of Abortion of post – him wide fork. Dublin: Four Courts Press.

Напишіть відгук