Послання владики Венедикта (Алексійчука), Єпископа-помічника Львівської Архієпархії на свято Благовіщення, 28 березня 2013 р.

0
116
Послання владики Венедикта (Алексійчука), Єпископа-помічника Львівської Архієпархії на свято Благовіщення, 28 березня 2013 р.

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці пригадує нам про цінність людського життя і вартість людської сім’ї, відкритої до Божого дару – народження дітей. Бог Сам зійшов з Небес, прийняв людську природу, щоб через свої Муки, Смерть та Воскресіння знову повернути людині її достоїнство, правдиве місце серед сотворінь Божих – повернути їй гідність Божої дитини. У світі багато зроблено для захисту людського життя. Але, на превеликий жаль, останніми часами людство все більше перебуває в полоні ідей, переконань, ідеологій та тверджень, які підривають зміст поняття того, що таке «людина», які зводять ціну людського життя, достоїнства до простих цифр статистики. Усе частіше лунають заклики до контролю народжуваності, які на практиці стають оправданням та популяризацією вбивства невинних дітей у материнському лоні через аборт чи, так звані, контрацептивні засоби, які насправді є абортивними. Ці препарати настільки порушують функціонування організму чоловіка та жінки, що в результаті особи стають хворими, нездатними зачати, виносити та мати власних дітей, перетворюючи такі сім’ї на нещасних, прибитих горем людей, які через різні методи штучного запліднення шукають можливість отримати потомство.

Фундаментальні принципи пошани до людського життя та поваги до людської особистості підмінюються різними теоріями, які релятивізують фундамент життя народу, основи буття цивілізованого світу – сім’ю, шлюб та людину. Серед тих теорій особливого впливу в багатьох країнах набула так звана «гендерна ідеологія», яка стирає різницю між чоловіком і жінкою не лише у суспільних взаєминах, але й заперечує навіть біологічну реальність того, що хтось народжується чоловіком, а хтось – жінкою. Таким чином, ідеологія цього руху вимагає різних псевдоправ на так звані одностатеві «шлюби», на право усиновлення ними дітей, заперечується цінність подружжя як шлюбу між чоловіком і жінкою, що більше – заперечується право християн називати речі своїми іменами: гріх – гріхом, зло – злом. На основі таких помилкових ідей вибудовуються ідеології, які будучи запровадженими в законодавство, здатні породити хвилю нових утисків та переслідувань християн у сучасному світі.

Ще блаженний Іван Павло ІІ 1991 року Божого пророчо попереджав, що, коли суспільство перестає поважати принципи правдивого розуміння людини, воно сповзає до найгіршої диктатури (енцикліка «Centesimus Annus» 46). Його наступник, теперішній Папа-емерит Венедикт ХVІ, упродовж свого понтифікату часто попереджав народи, що теперішній стан суспільства та гендерні ідеології, яким Церква говорить своє чітке «ні», ведуть людство до нової диктатури – диктатури релятивізму, яка, заперечуючи коріння нашої цивілізації, заперечує право на свободу совісті та віросповідання. І теперішній Папа Франциск уже у своїй інавгураційній проповіді назвав такі ідеології «Іродами», що нищать обличчя чоловіка і жінки. Ці нелюдські ідеології, які руйнують людину, вже впевнено торують шлях і в нашій Батьківщині у вигляді різних установ, котрі популяризують їх в українському суспільстві, та різних законопроектів, які передбачають запровадження їх у законодавство нашої країни.

У цьому непростому для християнства історичному моменті мусимо зберігати вірність Богові, Його Об’явленню і Його закону. В іншому випадку, можемо поставити під загрозу не тільки фізичне виживання нашого народу чи нормальне життя прийдешніх поколінь, але й своє вічне спасіння. Великий Піст є часом переоцінки нашого життя, часом, коли запитуємо себе: яким є наше життя, чи не відійшли ми від Божих доріг, що потрібно змінити в нашому житті на краще? Це час активнішої молитви, час покути, але й час радісного приготування до зустрічі з Тим, Хто переміг смерть і диявола, зустрічі з Воскреслим Христом. Сьогоднішнє свято нам пригадує, що Бог покликав людину до життя і щастя, і навіть тоді, коли людина обрала смерть і нещастя, Бог не полишив її, але прийнявши нашу природу зійшов у темряву смерті тодішнього людства, щоби принести життя. Ми, Його учні, християни, покликані бути апостолами життя – своєю молитвою та життєвим прикладом. Тому, скріплені й утверджені у вірі, не забуваймо про це важливе завдання, не забуваймо й те, що вже своєю присутністю, як казав св. Юстин Мученик, християни освячують світ й змінюють його на краще. Тож будьмо гідні свого християнського покликання, щоб у любові, вірі й надії всі разом осягнули вічне життя радості у Бозі.

Благословення Господнє на Вас!

+ ВЕНЕДИКТ
Єпископ-помічник Львівський
Протосинкел Львівської Архиєпархії
Львів, 28 березня 2013 року Божого

Напишіть відгук