Молитви при всякій немочі

Господу помолімся.

  1. 1. Благословенний Боже, благий лікарю душ і тілес наших, що зволив наші недуги і наші хвороби на себе взяти, і своїми ранами нас вилікувати. Ти смертю смерть переміг і тим, що в гробах, життя дарував; Ти, що Лазаря воскресив з мертвих, помилуй і рабів твоїх; так як відвідав тещу Петрову і своїм словом відігнав жагучий вогонь від неї; як сліпцям зір повернув і жінці-грішниці дарував відпущення гріхів; так бо многомилостивий і чоловіколюбний, довготерпеливий Господи, споглянь на тих, що прогнівили Тебе і не гідні підняти очей до Тебе, але Ти своїм чоловіколюб’ям віджени від них біль голови, зависть, потяги грішні і нахили, і ізбави їх від страху; визволи від вогню і від страшного дня і години, і від впливів очей злих людей; і від біса полуденного, і від усякої недуги і хвороби, віджени всяку гарячку і недугу від них, що говорять за пророком Давидом: „помилуй мене, Боже, з великої милості твоєї, і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого”, і всякої лінивості, і всякої недуги, бо Ти є правдивий лікар душ і тіл наших, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Отцем, і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
  2. 2. Владико Вседержителю, лікарю душ і тіл, Ти, що упокоряеш і возносиш, караєш і знову милуєш, братів наших немічних відвідай милістю Твоєю, простягни руку Твою, повну зцілення і ліку, і зціли їх, піднісши з постелі болю. Заборони духові немочі, віддали від них всяку хворобу, всяку біль, всяку рану, всяку гарячку і трясовицю; і якщо є в них провини або беззаконня: ослаби, відпусти, прости ради Твого чоловіколюбства. Так, Господи, пощади створіння Твоє у Христі Ісусі, Господі нашому, що з ним благословен єси, з Пресвятим, благим і животворним Твоїм Духом, нині і позсякчас, і на віки віків. Амінь.

 

  1. 3. Владико, Господи, Боже наш, лікарю недужих і зцілителю хворіючих, Ти не хочеш, щоби людина хворіла, але щоби завжди була здорова і вилікувана, і непохитна. Ти сам, Владико, і нині розслаблених рабів Твоїх, як милостивий відвідай і помилуй, і освяти діло рук Твоїх, і погаси вогонь палаючий, і утиши спрагу і віджени всяку недугу від них. Так, Господи, їсусе Христе, Боже наш, як Петрову тешу, гарячкою палиму, словом Своїм підняв і служити Тобі повелів, так і нині споглянь на рабів Твоїх і утиши їхні болі, і віджени від них тяжкий сон, і як прокажених тіла очистив і верховного апостола Павла визволив від руки царя Ареди, і возлюбленого Тобою Івана Богослова ізбавив від Артеміди; як праведного Ноя спас від всесвітнього, страшного потопу; так і нині, Господи, духовною Твоєю десницею від недуги цієї воздвигни рабів Твоїх; як прийняв праведного Авраама і визволив від усякої напасти; і пречудного пророка Даниїла, в яму вкиненого, від левів неушкодженим зберіг: так, Господи, Боже наш, рабів Твоїх збережи і погаси вогонь і спрагу, віджени усяку хворобу від них і піднеси з постелі болю; так, як Ти визволив Якова від братоненависного Ісава рукою Твого ангела; так, як сліпого просвітив і дарував зір йому; як прекрасного Иосифа від гніву і зависти братньої визволив: так нині рабів Твоїх ізбави від недуги цієї, милістю і щедротами відвідай їх, воскреси їх, Господи; відживи рабів Твоїх; Як колись трьох юнаків із печі вогняної визволив і полум’я в росу перемінив, як очистив десять прокажених: так, Господи, зціли рабів Твоїх і не воздай їм за ділами їхніми; як розслабленого Лазаря воскресив із гробу силою божества Твого, і до купелі Силоамської прийшовши, сліпородженому очі зрячі дарував, і чоловіка, що тридцять вісім років був розслаблений, в миттєвості погляду здоровим сотворив, сказавши йому: “Оце ти здоровим став, іди і більше не гріши, щоби чогось гіршого тобі не сталося”; так, чоловіколюбче Господи, Владико многомилостивий і довготерпеливий, умилосердися над нами і помилуй нас, та не як безплідну смоковницю, найшовши нас без покаяння, і вкинувши в глибину морську, а воскреси, Щедрий, в скорі рабів Твоїх. Бо Ти, Боже наш, є лікар душ і тілес наших і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

 

  1. 4. Прийдіть усі люди і, припадаючи, помолімося многомилостивому Богу: щоб подав рабам своїм здоров’я з довголіттям, і відігнав від них всякий вогонь і всяку хворобу, і трясовицю, і всяку недугу, що поневолює їх; заклинаю вас, люті недуги, всіма мовами, які дарував Бог людині, відступіть від рабів Божих: чи то ви від небес приходите, чи від сонця, чи місяця, чи від грому, чи від землетрусу, чи від озера і рік, чи від якоїсь гори, чи від якогось каменя, чи від джерела води, чи від роздоріжжя, чи від поля, чи від місця, чи від чогось іншого прийшли пошкодити рабам Божим. Коли ж якоюсь клятвою зв’язані, яка походить від того, що запалилися пристрастю, бажаючи зло заподіяти; чи може поклали щось зле у своєму домі чи місці; чи від злих очей; чи від напасти, що приходить повсякчас; чи ради завислі; чи об’їдання і обпивання, або від інших причин: чи то голови, чи сердечної хвороби приходять шкодити рабам Божим; чи може біль голови; чи хвороба очей; чи рук, чи ніг, чи плечей, чи серця, чи інші недуги, що приходите на рабів Божих, відступіть від них і повертайтеся в гори запустілі, кожне у своє місце; ви, що притаїлися у рабах Божих, чи то в голові, чи у вухах, чи у мові, на язиці, чи кожному суставі їх чи внутрішніх органах, звідки бо приходите і входите в них і дошкуляєте їм, в середині серця їх: вийдіть з рабів Божих і повертайтеся на дно пекла до того, хто послав вас. А ще хто поробив їм цю тяготу недуги чи раб, чи вільний, чи ближній: і той отравив, чи інше зло заподіяв чи обіцяв зробити: заклинаю бо вас, всі злі недуги, великим іменем Ісуса Христа, і пречистим образом і всемогутньою правицею Його, відлучіться від рабів Божих за яких молитву творимо, щоби вони, здоровими бувши, віддали славу Богові, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

 

  1. 5. Боже і Господи сил, що милістю своєю сотворив увесь людський рід, навідайся і до рабів Твоїх недужих, що прикликають ім’я Христа Твого, і зціли їх від усякого гріха тілесного і душевного, і від усякої спокуси і напасті, і всякий напад диявольський далеко віджени від рабів Твоїх, і піднеси їх з постелі недуги, і віддай їх Твоїй святій Церкві, щоби вони здоровим духом і тілом, прикрашені добрими ділами і святими словами, з усіма святими прославляли Тебе і Твого Христа, нашу надію що з Ним благословен єси, і з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

 

  1. 6. Благий і чоловіколюбний Господи, милостивий і довготерпеливий, від усякої немочі і хвороби зціли рабів Твоїх, піднеси їх з постелі немочі, навідайся до них своєю милістю і щедротами, віджени від них всяку недугу і болізнь, постав їх Твоєю міцною рукою, щоби служили Тобі, дякуючи, хвалячи і благословляючи, разом з нами, пресвяте і величне ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
  2. 7. Господи Боже сил, навідайся до рабів Твоїх недужих милістю і щедротами Твоїми, помилуй їх, і дай їм ізцілення і здоров’я, визволяй їх від усякої хвороби душевної і тілесної, піднеси їх з постелі болю, наставляючи їх у святому храмі Твоєму, причисли їх до вибраного стада Твого, в Христі Ісусі, Господі нашому, що з ним благословенний єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
  3. 8. Владико Господи Боже наш, що маєш владу відпускати гріхи і спасати душі, і лікувати тіла Твоєю благодаттю: яви милість Твою на рабів Твоїх, страждаючих недугою, і зціли їх словом Твоїм, і верни їх від немочі до здоров’я, і від смутку до радості. Ти бо єси Бог наш, що караєш і зразу милуєш, і зцілюєш, творячи усе благодаттю Твоєю. Так, Господи, вислухай нас, що молимося Тобі, і рабів Твоїх хворих, і віджени від них недугу оцю: від голови, волосся, гімени, від лиця, від очей, від вух, від ніздрів, від уст, від язика, від піднебіння, від гортані, від шиї і плечей, від серця, від нирок, від тіла і всіх частин його, від внутрішніх органів, від костей, від жил, від кровообігу, від помислів, від слів. Нехай в усьому прославиться пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
  4. 9. Боже мій, в руки Твого превеликого Милосердя вручаю душу мою й тіло моє, почуття і слова мої, поради й помисли мої, діла мої, вхід і вихід мій, віру мою і життя моє, день і годину останнього подиху мого, переселення моє. Ти ж, о Премилосердний Боже, непереможна гріхами усього світу Благосте, незлобний Господи, мене, найгрішнішого з усіх людей, прийми в руки захисту Твого і визволи від усякого зла, очисти беззаконня мої, подай виправлення злому й окаянному моєму життю і від лютих гріхопадінь завжди відвертай мене, піднімай мене з них, щоб нічим я не прогнівив Твоє чоловіколюбство, яким Ти загороджуєш мою неміч від бісів, пристрастей та злих людей. Не допусти видимих та невидимих ворогів. Веди мене шляхом спасіння і доведи до Себе – моєї пристані й вершини моїх бажань. Даруй мені християнську кончину, бездоганну та мирну, охорони від духів злоби, на Страшному Твоєму Суді будь милостивий рабові Твоєму і зарахуй мене до благословенних овець Твоїх -нехай з ними славлю Тебе, Творця мого, навіки. Амінь.

Молитва

Господу помолімся.

Господи єдиний, багатий милістю і утробою благості, прихилися до моління нас, грішних і недостойних рабів Твоїх, які тут сьогодні присутні. Ти все нам на користь будуєш і направляєш, премудрим Твоїм Промислом життя наше провадиш і всіляко спасіння нам бажаєш, єством Довготерпеливий і Многомилостивий: караєш і знову зціляєш, і караєш благісно і чоловіколюбно, не для того, щоб погубити творіння рук Твоїх, але щоб до первісної доброти знову привести, і до колишньої величності, яку загубили через довірливість розуму і раду лукавого. Ти знову бажаєш піднести і всіляко намагаєшся знову спасти втрачене від того падіння. Сам, Владико Вседержителю, споглянь на нас іза тих, за яких ми молимось, що в немочах лежать і зваж на благання нас, грішних; через безліч беззаконь наших не насмілюємось навіть просити прощення провин. Але, знаючи Твою чоловіколюбність, милосердя, велику милість, довготерпіння, незлобність, велику благість, надіючись на глибину їх і на безодню благості Твоєї, ми підносимо руки і усердно взиваємо до Тебе: згрішили, вчинили беззаконня і нечестя, забувши заповіді Твої, і слідом за лукавими думками нашими ходили і як недостойні звання і Євангелія Христа Твого жили, і Святим Його Страстям і ради нас приниженню стали як сором Улюбленого Твого. Священиків і людей неслухали і зневажили, разом всі відійшли і стали непотрібними; немає тих, хто творить суд і правду, немає жодного. Відкинули милосердя Твоє і чоловіколюбність Твою, і утробу милості Бога нашого, і жили злобою нашою і лукавством. Ти Благий єси, а ми творили беззаконня; Ти Довготерпеливий, а ми покарань достойні. Ми знаємо Твою благість, хоч і не розумні є; за наші великі гріхи ми мало покарані. Ти страшний, і хто проти Тебе стане. Тремтять від Тебе гори, і величі сили Твоєї хто може протирічить; якщо закриєш небо – хто відкриє його, і якщо закриєш безодні Твої – хто вистоїть перед Тобою; легко є перед очима Твоїми, легко є зубожіти і збагатитися, ожити і вмерти, ураженим бути і зцілитися. Те, що Ти бажаєш, стає діянням довершеним. Ти розгнівався, а ми згрішили, сказав дехто, сповідуючись, із стародавніх. Нам же і в цей час є що сказати: ми згрішили – Ти ж розгнівався, через це стали соромом перед сусідами нашими; Ти відвернув лице Твоє, і ми наповнились нечестям. Але послаб і зупини гнів Твій, Господи, змилуйся над нами, Господи, і не залиш нас до кінця, через наші беззаконня, і не покарай інших нашими ранами. Дай нам стражданнями інших прийти до праведного життя. Де ті народи, що не знають Тебе, і царства, що не підкоряються силі Твоїй? Ми ж люди Твої і жезл насліддя Твого. Через це по-карай нас, але благісно, і не у гніві Твоєму, і не вчини нас приниженими більше за всіх тих, що живуть на землі; бо Твоя милість невимовна і чоловіколюбність Твоя непереможна, і багатство благості Твоєї недослідйме, насмілюючись на яке, молимось і схиляємо коліна сердець наших; відступи від лютого гніву Твого, усердно молимось. Давид колись прилюдно покаявся, але ми показуємо неподібне йому покаяння. Але, як Благий, зупини гнів Твій, стримай ярість Твою праведну і дай тим, хто страждає – здоров’я, тим, хто в немочі – силу, всіляку недугу і хворобу – віджени від людей Твоїх; всіх від цього очікування визволи, збережи неушкодженими від колишніх хвороб, зберігаючи вседержительною Твоєю рукою недоторканими лютою цією ненавистю і згубною пошестю; воістину бо захитала всіх і засмутила ярість гніву Твого, якщо ж і не відвертаємося від всіляких лукавств наших, але Ти Сам визволи від нечистої совісті всіх нас і дай нам усякими благодіяннями догодити Тобі, молитвами Пречистої Матері, що безмужно Тебе породила, Приснодіви Марії; заступництвом святих і боговгодних ангелів і всіх святих. Бо Ти єси джерело милості і милосердя незбагненна безодня, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.